Українська мова та література
Мова рідна, слово рідне, хто вас забуває, той у грудях не серденько,— тільки камінь має.
Синтаксис, його функції
Синтаксис (грец. syntaxis «складання») — це сукупність правил і схем творення словосполучень, речень і тексту як словесних моделей певних фрагментів дійсності чи внутрішніх станів людини.
Синтаксис, його функції
Мова, як уже зазначалося, існує у двох тісно взаємопов'язаних психічних процесах: в уяві (набір мовних засобів і схем, які зберігаються в людській пам'яті) і в мовленні (творення речень і тексту, шо відбивають позамовну дійсність). Мовлення існує в усній і писемній формах.
Мовні засоби — фонеми, морфеми, слова й словоформи — не мають самодостатнього значення: вони існують лише заради мовлення, тобто заради речень і тексту. Усе це лише інвентар, розрізнені елементи, які, щоб за їхньою допомогою передати якесь повідомлення, інформацію, думку, треба ще певним чином організувати, поєднати, використовуючи їхні властивості. І тут, у мовленні, визначальну роль відіграє синтаксис.
Синтаксис дає змогу умовно виражати, моделювати зв'язки, які існують між двома та більше явищами, що їх названо
словами (синтаксис словосполучення), та зв'язки між осмисленими явищами й дійсністю (синтаксис речення). Робиться де відповідно до певних, властивих йому правил і за певними схемами. Таким чином, синтаксис можна визначити як сукупність правил і схем, за допомогою яких мовець, використовуючи слова та їхні форми, відтворює, моделює ті чи інші явиша дійсності або внутрішні стани, щоб повідомити про них інших людей.
Якшо морфологія встановлює граматичні властивості певних розрядів слів (наприклад, відмінювання іменників за відмінками й числами, змінювання дієслів за способами, часами, особами, числами тощо), то синтаксис визначає, як ці граматичні властивості слід використовувати, щоб з окремих слів утворити речення, а відтак — і текст.
Творячи певне висловлювання, ми оперуємо не просто словами, а різними їхніми формами (тобто словоформами), які об'єднуємо в словосполучення, а ті — спочатку в прості речення, потім, якщо є така потреба, в ускладнені й складні речення; з речень формуємо текст.
Синтаксис, отже, починається із словоформи, а далі поділяється на синтаксис словосполучення, синтаксис простого, синтаксис ускладненого, синтаксис складного речення та синтаксис тексту. Кожне з цих відгалужень єдиного синтаксису має свої специфічні правила й схеми. Оволодіння ними забезпечує, з одного боку, правильну побудову висловлювань різного типу, чітке й дохідливе передавання власної думки іншим людям, з іншого — правильне розуміння чужих висловлювань.
Центральною одиницею синтаксису є реченн.
Пунктуація
Пунктуація — це система розділових знаків, що використовуються в писемній мові, а також система правил, які регламентують уживання розділових знаків (розставляння їх у реченні, тексті). За допомогою пунктуації здійснюється структурне й смислове членування написаного на значущі частини, що дозволяє сприйняти зміст відповідно до задуму автора.
Розділовими називаються графічні знаки, що використовуються для відображення структурних і змістових відношень між компонентами синтаксичних одиниць. До розділових знаків в українській мові відносять: крапку (.), кому (,), двокрапку (:), тире (-), крапку з комою (;), крапки (...), знак питання (?), знак оклику (!), дужки круглі [( )], дужки квадранті ([ ]), лапки (« »).
Щоб навчитися вправно ставити розділові знаки, варто навчитися правильно й логічно інтонувати речення в усному мовленні, адже значною мірою кожен розділовий знак (знаки) має свої еквіваленти у вимовному аспекті.
Тестові завдання для самоконтролю
1. Укажіть, яке зі сполучень слів не є словосполученням:
а) приготуватися до зустрічі;
б) хмарний день;
в) розпускаються бруньки;
г) швидка течія.
2. Укажіть словосполучення, в якому головне й залежне слова пов'язані неповним узгодженням:
а) українське кіно;
б) червоне пальто;
в) гірко плакати;
г) плести вінок.
3. Оберіть правильний варіант формулювання правила:
а) кома ставиться між однорідними членами речення перед одиничними розділовими сполучниками;
б) кома ставиться при однорідних членах речення перед першим повторюваним сполучником, якщо з нього починається перелік;
в) кома ставиться між однорідними членами речення, з'єднаними інтонаційно;
г) кома не ставиться між однорідними членами речення, з'єднаними інтонаційно.
4. Укажіть, у якому реченні всі розділові знаки поставлено правильно:
а) Тільки громадська думка може осягнути все вчасно; подавати знак тривоги,
вчасно, порушити якісь важливі питання, словом, бути найвищим регулювальником складного, суспільного організму (Є. Сверстюк).
б) Дві великі творчі сили в житті кожного народу: народність і територія —стрінулися саме на порозі історичного життя нашого народу, й утворили першу підставу дальшого розвою його (М. Грушевський).
в) Скрізь на вершечку стрілецької гори, на пагорбах і видолинках панувала тиша (І. Нечуй-Левицький).
г) І палаюче сяйво зорини, і задумливий цвіт материнки, і вогонь лугової калини: всі в мені ви, як є... (Д. Луценко).
5. Позначте, у яких випадках відокремлюються означення:
а) якщо вони виражені прикметниковим або дієприкметниковим зворотом і стоять після означуваного слова;
б) якщо вони виражені прикметниковим або дієприкметниковим зворотом, що стоїть перед означуваним словом і немає обставинного значення;
в) у будь-якій позиції;
г) якщо вони виражені дієприслівниковим зворотом.
6. укажіть речення, в якому є іменний складений присудок:
а) Вдивляюсь я в травневу синю ніч, в якій світи ведуть свої дороги, і вірю я, що вічності хоч трохи несу в собі [Р.Т. Рільке).
б) Тепер ще квітка дійсності надією цвіте, не кидає ще тіні дерево зневіри (Б.-І. Антпонич).
в) Ліс ліворуч, мов зелений заєць, задивився на мою ходу (М. Йогансен).
г) Я — квітка осіння... Дощі мене мочать, рве вітер мої пелюстки... (В. Сосюра).
7. Укажіть, у якому рядку всі слова є вставними й виражають упевненість:
а) без сумніву, на щастя, на жаль, вочевидь, сподіваюсь;
б) безсумнівно, справді, безумовно, безперечно, зрозуміло;
в) ясна річ, без сумніву, як навмисне, нічого гріха таїти, по-моєму;
г) по-перше, як на гріх, здається, дозвольте, нарешті.
8. Позначте, у яких випадках між частинами складносурядного речення не ставиться кома:
а) якщо частини складносурядного речення мають спільний другорядний член або спільне вставне слово;
б) між частинами складносурядного речення кома не ставиться;
в) якщо вони з'єднані єднальним сполучником;
г) якщо вони з'єднані розділовим сполучником.
9. Укажіть, у якому реченні допущено помилку в постановці розділових знаків:
а) Мені в далекому Парижі приснилась рідна сторона — серед любисткової тиші дрімає хмара чепурна (Д. Луценко).
б) Українському письменникові доводилося тягнути два плуги: треба було писати художній твір і творити для мови (В. Сухомлинський).
в) Обернувся я до хати —Нема в мене хати (Т. Шевченко).
г) Адже із думки і слова почалося становлення людини; мисль, втілена в слово, підняла нас над природою, над усіма речами й явищами, над епохами й століттями (В. Сухомлинський).
10. Укажіть, у яких випадках у безсполучниковому складному реченні ставиться двокрапка:
а) якщо зміст частин речення зіставляється або протиставляється;
б) якщо друга частина вказує на швидку зміну подій у першій;
в) якщо друга частина пояснює, розкриває, конкретизує зміст першої;
г) якщо друга частина виражає наслідок чи висновок того, про що йдеться в першій частині.
11. Позначте, які розділові знаки ставляться, якщо пряма мова стоїть перед словами автора:
а) після слів автора ставиться двокрапка, а пряма мова береться в лапки;
б) пряма мова береться в лапки, після неї ставиться кома й тире; слова автора пишуться з малої літери;
в) пряма мова береться в лапки, слова автора пишуться з великої літери;
г) пряма мова береться в лапки, після неї ставиться тире; слова автора пишуться з малої літери.
12. Укажіть речення, в якому є обставина мети:
а) Мов карб старий — цей місяць-білозір,
Мов сни старі — ці хмари білопінні
(М. Бажан).
б) Тут вони іноді збираються чималим гуртом чи жаб половити, чи просто так походити серед лепехи й рогози (Є. Гуцало).
в) Хай розкаже, що вчуває, пробиваючись, трава (О. Олесь).
г) Лягав мені до ніг покірним барсом ліс, ховаючи в собі проваль жахкі глибини (В. Олійник).
13. Укажіть, яке з поданих речень є неозначено-особовим.
а) За одного письменного двох неписьменних дають (Народна творчість).
б) У гості збирайся, а вдома пообідати не забудь (Народна творчість).
в) Виходжу в ніч. Іду назустріч долі (Ліна Костенко).
г) Запахло м'ятою, війнуло чебрецем і крильцями мелодій закрутило над озера замисленим лицем (М. Бажан).